Черкаський ліцей Черкаської селищної ради Новомосковського району Дніпропетровської області


запам'ятати

 



Міністерство oсвіти і науки, молоді та спорту України

Національна дитяча гаряча лінія
Національна гаряча лінія






http://www.pedpresa.com.ua/
І семестр 2021-2022 н р
Сайт - опитування

Чи зацікавив Вас наш сайт?






Посмотреть результаты голосования

Інклюзивна освіта, безбар'єрність

Інклюзивна освіта під час воєнного стану

 

Нарада для спеціалістів з питань освіти дітей з ООП департаментів, управлінь, відділів освіти місцевих територіальних громад, що відбулась 28 березня 2023 року

 

 

При організації інклюзивного навчання в закладі під час воєнного стану керуємось такими нормативними документами:

 

 

   

Стенд Інклюзивна освіта (270504.11) | Пластикові стенди зі знижкою 50%! stend.in.ua            

 

 

Облаштування зон в кімнаті психологічного розвантаження

 

                      

 

 

 

        

Україна без бар'єрів у серіалі «Безбар’єрна грамотність»

Міністерство культури та інформаційної політики України реалізує інформаційну кампанію «Україна без бар'єрів». Цей проєкт покликаний популяризувати у суспільстві культуру безбар’єрності як філософію гідності та прийняття. Його ключова мета - підвищення обізнаності маломобільних груп населення про свої права та можливості їх реалізації, а також забезпечення толерантного ставлення до таких груп з боку суспільства.

За ініціативи Першої леді України Олени Зеленської в рамках кампанії створений освітній серіал «Безбар’єрна грамотність». Над ним працювала велика команда - Міністерство цифрової трансформації України, Національне агентство України з питань державної служби, громадська організація «Безбар’єрність», представники громадянського суспільства та експерти з доступності за підтримки ПРООН «Права людини для України». Автори прагнуть ознайомити громадян з темою безбар’єрності та долучити їх до просування цінностей інклюзії та різноманіття. За кожною серією стрічки стоять особисті історії у подоланні бар’єрів, життєвий шлях та досвід людей, які змогли сказати «ні» бар’єрам, світогляд людей, які це розуміють і вміють будувати інший доступний світ довкола.

 

ГО «Безбар’єрність» — неурядова організація, яка опікується поширенням в українському суспільстві практик інклюзивності, недискримінації, впровадження доступності та універсального дизайну, поваги до різноманіття та рівності можливостей. Відстоює майбутнє України як суспільства, в якому всі мають відчуття приналежності, участі, визнання та легітимності. 

 

 

 

У "Довіднику безбар єрності" з явився новий розділ про взаємодію з людьми, які мають досвід війни

У п’яти частинах, які будуть доповнюватися, можна знайти вичерпну інформацію, як допомогти таким людям інтегруватися в щоденне цивільне життя. Зокрема, там розповідається, як допомогти людині відновити рівень енергії та спробувати заходи, що можуть спонукати до дій (без сторонньої допомоги фахівців):

  • налагодити режим сну в такий спосіб, щоб спати вночі, аби людина засинала і прокидалася в той самий час;
  • встановити режим дня;
  • спонукати їсти корисні продукти;
  • організувати прогулянки на свіжому повітрі;
  • сприяти спілкуванню з людьми, з якими комфортно, уникати спілкування, яке напружує;
  • спонукати піклуватися про своє тіло, робити для нього щось приємне: прийняти ванну, сходити на масаж;
  • допомогти відновити улюблену активність, яка доступна і не потребує багато зусиль;
  • спонукати робити щодня невеликий комплекс фізичних вправ – це збільшить рівень енергії, покращить кровообіг у мозку.

Більше інформації – у новому розділі «Довідника безбар’єрності», створеного за ініціативою першої леді Олени Зеленської у співпраці з громадськими організаціями, правозахисниками, психологами, батьками, які виховують дітей з інвалідністю, українськими та міжнародними експертами.

  Що таке інклюзивна освіта?

 

   Інклюзивне навчання – це система освітніх послуг, що базується на принципі забезпечення основного права дітей на освіту та права навчатися за місцем проживання, яка передбачає навчання в умовах загальноосвітнього закладу.

 

    Інклюзивна освіта – це процес, у якому школа намагається відповідати на потреби всіх учнів, вносить необхідні зміни до навчальної програми та ресурсів, щоб забезпечити рівні можливості.

 

     В основу інклюзивної освіти покладена ідеологія, яка виключає будь-яку дискримінацію дітей, забезпечує однакове ставлення до всіх людей та створює спеціальні умови для дітей, які мають особливі освітні потреби.

Під час організації інклюзивного навчання потрібно керуватися чинними нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України, інструктивно-методичними матеріалами та листами Міністерства освіти і науки України, які розміщені та постійно оновлюються на офіційному вебсайті МОН України (www.mon.gov.ua) у рубриці «Освіта дітей з особливими потребами». 

 

Наказ МОН України від 08.06.2018 №609 «Про затвердження Примірного положення про команду психолого-педагогічного супроводу дитини з особливими освітніми потребами в закладі загальної середньої та дошкільної освіти»

                                                     

Переваги інклюзивного навчання

 

Переваги для дітей з особливими освітніми потребами:

  • Цілеспрямоване спілкування з однолітками.
  • У дітей є можливість для налагодження дружніх стосунків з ровесниками.
  • Оволодіння новими вміннями та навичками відбувається функціонально.
  • Поліпшується моторний, мовний, соціальний, емоційний розвиток дитини.
  • Учні отримують можливість жити разом з батьками.
  • Навчання проводиться з орієнтацією на здібності та інтереси здобувачів освіти.
  • Діти з особливими потребами отримують ефективну освіту, щоб жити повноцінним життям.

     

Переваги для інших дітей:

Діти вчаться:

  • природно сприймати людські відмінності і толерантно ставитись до них;
  • поводитись нестандартно, налагоджувати й підтримувати дружні стосунки з людьми, які відрізняються від них;
  • співробітництву.

     Переваги для батьків:

  • Батьки отримують інформацію про типовий і атиповий розвиток дітей.
  • Родини одержують підтримку з боку інших батьків.
  • Батьки беруть активну участь у визначенні навчальних цілей і завдань для дітей.
  • Всі батьки стають частиною шкільної спільноти.

     Переваги для вчителів та інших фахівців:

  • Педагоги інклюзивних класів краще розуміють індивідуальні особливості учнів.
  • Вчителі оволодівають різноманітними педагогічними методиками, що допомагає їм ефективно сприяти розвиткові дітей з урахуванням їхньої індивідуальності.
  • Спеціалісти (медики, педагоги спеціального профілю, інші фахівці) навчаються працювати в команді.

 

Нормативні документи щодо інклюзивного навчання

 

Інклюзивна освіта – перший крок до визнання ціннісної значимості і поваги до особистості кожної дитини, прийняття її індивідуальності й неповторності, забезпечення її подальшого повноцінного та гідного життя в суспільстві. Сучасне громадянське суспільство неможливе без активного залучення всіх своїх членів у різні види діяльності, поваги прав і свобод кожної окремої людини, забезпечення необхідних гарантій безпеки, свободи і рівноправності.

Основними міжнародними організаціями, які формують політику в галузі інклюзивної освіти, є Організація Об’єднаних Націй (ООН) ЮНЕСКО, Організація Економічної Співпраці та Розвитку (OECD). Ратифікувавши міжнародні правові документи, Україна взяла на себе зобов’язання з дотримання загальнолюдських прав, зокрема, щодо здобуття якісної освіти дітьми з особливими освітніми потребами, законодавчо визнала принципи інклюзивної освіти. Основою для запровадження інклюзивної освіти є низка міжнародних та державних нормативно-правових документів:

  • Всесвітня Декларація прав людини – 1948 р.
  • Декларація прав дитини – 1959 р.
  • Декларація про права інвалідів (ООН, 9.12.1975 р.).
  • Конвенція про права дитини – 1989 р. (ратифікована Постановою Верховної Ради України 27 лютого 1991 року).
  • Всесвітня декларація “Освіта для всіх” – 1990 р.
  • Стандартні правила ООН щодо забезпечення рівних можливостей для інвалідів – 1993 р.
  • Саламанкська декларація та Програма дій – 1994 р.
  • Програма дій щодо освіти осіб з особливими освітніми потребами – 1994 р.
  • Дакарська Декларація – 2000 р.
  • Конвенція ООН про права інвалідів 2006 р. ст.24 (ратифікована Постановою Верховної Ради України 16.12.09).
  • Резолюція 48 сесії ЮНЕСКО “Інклюзивна освіта: шлях у майбутнє”.

 

Міжнародні документи з прав людини сформували ключові стандарти щодо права на здобуття освіти.

Розглянемо деякі з них.

1. Загальна декларація прав людини, проголошена ООН 10 грудня 1948 року.

Стаття 26.

Кожна людина має право на освіту. Освіта повинна бути безкоштовною, хоча б початкова і загальна. Початкова освіта повинна бути обов’язковою. Технічна і професійна освіта повинна бути загальнодоступною, а вища освіта повинна бути однаково доступною для всіх на основі здібностей кожного.

Батьки мають право пріоритету у виборі виду освіти для своїх малолітніх дітей.

2. Конвенція про права дитини – 1989 р. (ратифікована Постановою Верховної Ради України 27 лютого 1991 року).

Стаття 2. Держави-учасниці вживають всіх необхідних заходів для забезпечення захисту дитини від усіх форм дискримінації або покарання на підставі статусу, діяльності, висловлюваних поглядів чи переконань дитини, батьків дитини, законних опікунів чи інших членів сім’ї.

Стаття 23. Держави-учасниці визнають, що неповноцінна в розумовому або фізичному відношенні дитина має вести повноцінне і гідне життя в умовах, які забезпечують її гідність, сприяють почуттю впевненості в собі і полегшують її активну участь у житті суспільства.

Стаття 28. Держави-учасниці визнають право дитини на освіту.

3. Конвенція ООН про права інвалідів 2006 р. ст.24 (ратифікована Постановою Верховної Ради України 16.12.09).

Стаття 5. Держави-учасниці визнають, що всі особи є рівними перед законом і мають право на рівний захист закону й рівне користування ним без будь-якої дискримінації. Держави-учасниці забороняють будь-яку дискримінацію за ознакою інвалідності й гарантують інвалідам рівний та ефективний правовий захист від дискримінації на будь-якому ґрунті.

Стаття 7. Діти-інваліди. Держави-учасниці вживають усіх необхідних заходів для забезпечення повного здійснення дітьми-інвалідами всіх прав людини й основоположних свобод нарівні з іншими дітьми. В усіх діях стосовно дітей- інвалідів першочергова увага приділяється вищим інтересам дитини.

Стаття 9. Виявлення й усунення перешкод і бар’єрів, що перешкоджають доступності, повинні поширюватися, зокрема: на будинки, дороги, транспорт й інші внутрішні та зовнішні об’єкти, зокрема, школи, житлові будинки, медичні установи та робочі місця.

4. Саламанкська декларація про принципи, політику та практичну діяльність у сфері освіти осіб із особливими потребами (прийнята Всесвітньою конференцією з питань освіти осіб з особливими потребами 7-10 червня 1994 року):

  • Знову заявляємо про право на освіту кожної людини у тому вигляді, в якому воно зафіксовано в загальній Декларації прав людини 1948 р. і зобов’язуємо всесвітнє забезпечити це право для всіх, незважаючи на індивідуальні розбіжності.
  • Ми вважаємо й урочисто заявляємо про те, що особи, які мають особливі потреби в освіті, повинні мати доступ до навчання в звичайних школах, належить створити їм умови на основі педагогічних методів, орієнтованих у першу чергу на дітей з метою задоволення цих потреб. Звичайні школи з інклюзивною орієнтацією є найбільш ефективним засобом боротьби з дискримінацією за ознакою інвалідності та неповносправності.
  • Ми закликаємо міжнародне співтовариство схвалити навчання в інклюзивних школах, а також надати підтримку розвиткові освіти осіб з особливими потребами як невід’ємній частині всіх освітніх програм.

З вищенаведених міжнародних документів можна зробити висновки, що право на освіту є одним із основних прав людини. Право на освіту осіб з психофізичними порушеннями має гарантуватися без дискримінації чи будь- яких обмежень. Держава має визнавати принцип рівних можливостей у сфері початкової, середньої і вищої освіти для таких дітей, молоді і дорослих в інтегрованих структурах, а система спеціальної освіти повинна розвиватись в напрямку формування інклюзивної моделі освіти.

Сьогодні про організацію інклюзивного навчання в загальноосвітніх навчальних закладах ми можемо говорити мовою прийнятих нормативно-правових документів в Україні, які закріплюють державні гарантії щодо надання освітніх послуг дітям з особливими потребами. Це:

1. Закон України «Про освіту» (Про внесення змін до законодавчих актів України з питань загальної середньої та дошкільної освіти щодо організації навчально-виховного процесу, 6 липня 2010 року № 2442-УІ). Згідно з внесеними в ньому змінами загальноосвітні навчальні заклади можуть створювати у своєму складі спеціальні та інклюзивні класи для навчання дітей з особливими освітніми потребами;

2. Концепція розвитку інклюзивної освіти (затверджена Наказом МОН України від 01.10.2010 року № 912), в змісті якої визначені шляхи впровадження інклюзивної освіти.

3. Постанова Кабінету Міністрів України про затвердження «Порядку організації інклюзивного навчання у загальноосвітніх навчальних закладах» від 15 серпня 2011 року № 872.

4. Лист Міністерства освіти і науки, молоді та спорту 18.05.12 №1/9-384 «Про організацію інклюзивного навчання у загальноосвітніх навчальних закладах».

Інструктивно-методичний лист розроблено з метою реалізації Порядку організації інклюзивного навчання у загальноосвітніх навчальних закладах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 серпня 2011 року № 872.

Передумовою у забезпеченні успішності навчання дитини з особливими освітніми потребами у загальноосвітньому навчальному закладі є індивідуалізація навчально- виховного процесу.

Оцінювання навчальних досягнень учнів з особливими освітніми потребами здійснюється за критеріями оцінювання навчальних досягнень учнів з порушеннями розвитку у системі загальної середньої освіти, затвердженими наказом Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 13.04.2011 №329, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 11 травня 2011 р. за №566/19304. Оцінюванім навчальних досягнень учнів з розумовою відсталістю, зі складними вадами розвитку, які навчаються за індивідуальним навчальним планом і програмою, здійснюється за обсягом матеріалу, визначеним індивідуальною навчальною програмою.

5. Указ Президента України від 16 грудня 2012 року №163/2011 «Про питання щодо забезпечення реалізації прав дітей в Україні».

6. Нові соціальні Ініціативи Президента України: діти – майбутнє України (7 березня 2012 р.).

2.1. Забезпечення доступу кожної дитини до дошкільної освіти.

2.7. Забезпечення дітей з особливими потребами необхідними засобами реабілітації.

2.8. Забезпечення навчальною літературою спеціальних навчальних закладів для дітей з вадами зору.

3.3. Раннє виявлення і вчасна медико-соціальна реабілітація для дітей із вродженими вадами або із затримками розвитку.

7. Рішення колегії Міністерства освіти і науки, молоді та спорту країни від 01.03.2013 р. Протокол № 2/3-2 «Про впровадження інклюзивного навчання в загальноосвітніх навчальних закладах: реалії та перспективи».

8. Указ Президента України № 344/2013 від 25 березня 2013 р. «Про Національну стратегію розвитку освіти в Україні на період до 2021 року». В освіті дітей з особливими освітніми потребами:

  • розроблення методики раннього виявлення та проведення діагностики дітей з особливими освітніми потребами;
  • удосконалення мережі спеціальних навчальних закладів, створення нових моделей та форм організації освіти для осіб з особливими освітніми потребами;
  • відкриття дошкільних груп компенсуючого типу для дітей з особливими освітніми потребами, які проживають у сільській місцевості;
  • розширення практики інклюзивного та інтегрованого навчання в дошкільних, загальноосвітніх та позашкільних навчальних закладах дітей та молоді, що потребують корекції фізичного та (або) розумового розвитку;
  • пріоритетне фінансування, навчально-методичне та матеріально-технічне забезпечення навчальних закладів, що надають освітні послуги дітям і молоді з особливими освітніми потребами, забезпечення архітектурної, тран спортної та інформаційної доступності таких закладів для цієї категорії осіб.

9. Наказ МОН України від 14 червня 2013 р. № 768 «План заходів, щодо забезпечення права на освіту дітей з особливими освітніми потребами, у тому числі дітей-інвалідів»:

  • Забезпечити охоплення дітей-інвалідів дошкільного та шкільного віку різними формами навчання, позашкільною освітою відповідно до стану здоров’я, їх можливостей та здібностей.
  • Розробити перспективні плани розвитку мережі загальноосвітніх навчальних закладів з інклюзивним та інтегрованим навчанням з урахуванням контингенту дітей з особливими освітніми потребами.
  • Укласти угоди між спеціальними загальноосвітніми школами-інтернатами, навчально-реабілітаційними центрами та загальноосвітніми школами щодо надання консультативної роботи педагогічним працівникам та корекційно-реабілітаційної допомоги дітям з особливими освітніми потребами, які навчаються в класах з інклюзивним навчанням.

10. Наказ МОН України від 23 липня 2013 року №1034 «Про затвердження заходів щодо впровадження інклюзивного навчання в дошкільних та загальноосвітніх навчальних закладах на період до 2015 року»:

  • Подавати департаменту загальної середньої та дошкільної освіти (Єресько О. В.) інформацію про стан їх виконання для узагальнення та інформування Адміністрації Президента України до 10 вересня щороку, починаючи з 2013 року.
  • Внести зміни до регіональних програм розвитку освіти щодо запровадження інклюзивного навчання у дошкільних та загальноосвітніх навчальних закладах протягом 2013-2015 років.
  • Забезпечити проходження курсів підвищення кваліфікації педагогічними працівниками, які працюють з дітьми з особливими освітніми потребами в дошкільних, загальноосвітніх навчальних закладах.
  • Забезпечити організацію системної корекційно-реабілітаційної допомоги дітям з порушеннями психофізичного розвитку, які навчаються в групах/класах з інклюзивним навчанням у дошкільних та загальноосвітніх навчальних закладах шляхом налагодження співпраці цих закладів з навчально-реабілітаційними центрами та спеціальними школами-інтернатами.
  • Забезпечити доступність (архітектурну, інформаційно-технічну, кадрове забезпечення, навчально-розвивальне середовище) навчальних закладів різних типів для дітей з порушенням психофізичного розвитку, у тому числі дітей- інвалідів.
  • Налагодити співпрацю з громадськими організаціями, із управліннями охорони здоров’я, соціального захисту з питань забезпечення права на освіту та соціальний захист дітям-інвалідам.
  • Організувати вивчення досвіду роботи навчальних закладів з інклюзивним навчанням, залучати до його висвітлення ЗМІ, видавництва.
  • Запровадити навчальну дисципліну «Основи інклюзивної освіти» у всіх вищих навчальних закладах, які здійснюють підготовку педагогічних працівників».

11. ЛИСТ МОН України від 8 серпня 2013 №1/9- 533) «Про організаційно-методичні засади забезпечення права на освіту дітям з особливими освітніми потребами»:

  • У тісній взаємодії з ПМПК мають працювати визначені управлінням освіти і науки спеціальні або комбінованого типу дошкільні, опорні загальноосвітні з інклюзивними класами/групами навчальні заклади.
  • Зміст корекційно-розвиткових занять повинен бути спрямований на вирішення специфічних завдань, зумовлених особливостями психофізичного розвитку учнів, і реалізується через спеціально організовані групові та індивідуальні заняття за напрямками.
  • Обов’язковою умовою при складанні індивідуального навчального плану та індивідуальної навчальної програми є врахування висновків та рекомендацій ПМПК щодо вибору для дитини навчальної програми.
  • Розклад уроків для дітей з особливими освітніми потребами складається з урахуванням індивідуальних особливостей їх навчально-пізнавальної діяльності, динаміки працездатності протягом дня і тижня та з дотриманням санітарно-гігієнічних вимог.
  • Відмова у зарахуванні дітей з особливими освітніми потребами до загальноосвітнього навчального закладу за наявності рекомендації ПМПК та бажання батьків недопустима.

Аналіз вітчизняного законодавства та створення нормативно-правової бази щодо права дітей, які потребують корекції психофізичного розвитку, на освіту, свідчить про те, що інклюзивне навчання посідає особливе місце серед актуальних проблем освіти. Це в свою черіу спонукає українське суспільство до вирішення важливих питань щодо модернізації існуючої системи освіти в питанні запровадження інклюзивного навчання та до подальшої кропіткої праці.

 

Алгоритм створення інклюзивного класу:

 

  1. Батьки дитини з ООП звертаються до закладу освіти, пишуть заяву та додають до неї витяг ІРЦ про комплексну оцінку дитини.
  2. Керівник закладу освіти дає подання до органу управління освітою щодо погодження організації інклюзивного навчання в його закладі.
  3. Орган управління освітою дає лист-погодження або наказ про це.
  4. За необхідності в штатний розпис закладу потрібно внести зміни, наприклад, ввести додаткові ставки асистентів вчителів чи вчителів-дефектологів, логопедів тощо.
  5. Керівник закладу освіти видає наказ щодо створення класу або класів з інклюзивним навчанням, щодо затвердження положення про команду психолого-педагогічного супроводу в закладі освіти, про склад цієї команди.

 

 

Шановні батьки дітей, що мають особливі освітні потреби!

Ознайомтесь, будь ласка, з Порядком організації інклюзивного навчання у загальноосвітніх навчальних  закладах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 серпня 2011 р. № 872 (Офіційний вісник України, 2011 р., № 62, ст. 2475), зі змінами згідно Постанови КМУ від 9 серпня 2017 р. № 588  «Про внесення змін до Порядку організації інклюзивного навчання у загальноосвітніх навчальних закладах»:

БАТЬКИ  повинні:

-         1. Ознайомитися  з порядком зарахування до навчального закладу, його статутом, правилами внутрішнього розпорядку та іншими документами, що регламентують навчально-виховний процес (п. 21 Положення);

-         2. Пройти вивчення дитини в умовах  КЗ ІРЦ "Росток" Новомосковської районної ради – Україна, Дніпропетровська область, Новомосковський район, с.Миколаївка, вул.Шкільна,1 

Директор Скряга Надія Василівна Е-пошта [email protected]

Офіційна адреса сайту за посиланням  https://dp.isuo.org/irc/view/id/85105 

-          3.Отримати витяг з протоколу засідання  з відповідним висновком і рекомендаціями щодо подальшого освітнього маршруту (ПМПК, 4.3, 4.4 Положення про центральну та республіканську (Автономна Республіка Крим), обласні, Київську та Севастопольську міські, районні (міські) психолого-медико-педагогічні консультації, затвердженого наказом МОН і АПН від 07.07.2004 № 569/38.

-         4. Отримати рекомендації ІРЦ щодо програми, форм і методів навчання дитини  та здійснення з нею корекційно-розвивальної роботи, соціально-трудової реабілітації;

Увага!  Висновок ІРЦ має рекомендаційний характер.

         5. Для зарахування дитини до навчального закладу подаються такі документи:
• висновок ІРЦ ( витяг з протоколу засідання  з відповідним висновком і рекомендаціями щодо подальшого освітнього маршруту);

• заява;
• копія свідоцтва про народження дитини;
• медична довідка встановленого зразка;
• особова справа (крім дітей, які вступають до першого класу); до навчального закладу III ступеня — документ про відповідний  рівень  освіти (п. 22 Положення).

Документи подаються заздалегідь, до кінця лютого  (до комплектації педагогічних кадрів).

6. Батьки запрошуються до участі у засіданні шкільної групи фахівців індивідуального супроводу дитини з метою обговорення динаміки розвитку учня та планування роботи з ним

7. Керівник загальноосвітнього навчального закладу на підставі заяви батьків або законних представників дитини з особливими освітніми потребами, висновку психолого-медико-педагогічної консультації та за підтримки відповідного органу управління освітою та місцевого самоврядування  (фінансування, кадрового та методичного забезпечення) організовує клас з інклюзивним навчанням, створює необхідну матеріально-технічну та навчально-методичну базу, здійснює добір відповідних педагогічних працівників тощо.

ОРГАН УПРАВЛІННЯ ОСВІТОЮ

-         Погоджує рішення директора загальноосвітнього навчального закладу (ЗНЗ) про утворення класів з інклюзивним навчанням (п. 4 Порядку організації інклюзивного навчання, затвердженого постановою КМУ від 15.08.2011 № 872далі — Порядок).

-         Виділяє кошти для забезпечення безперешкодного доступу до будівлі та приміщень навчального закладу дітей з особливими освітніми потребами, створенню відповідної матеріально-технічної та методичної бази (п. 5 Порядку).

-         Забезпечує підвищення кваліфікації педагогічних працівників із питань надання освітніх послуг дітям з особливими освітніми потребами у класах з інклюзивним навчанням, сприяє інноваційній діяльності (п. 5 Порядку).

-         Здійснює заходи щодо придбання транспортних засобів для підвезення дітей з особливими освітніми потребами до місця навчання та додому (п. 5 Порядку).

-         Відповідає за організацію, стан та якість інклюзивного навчання.

-         Вводить до штатного розпису навчального закладу посаду асистента вчителя з розрахунку 0,5 шт. од.на один інклюзивний клас (Типові штатні нормативи загальноосвітніх навчальних закладів, затверджених наказом МОН від 06.12.2010 № 1205).

-         Сприяє створенню в опорних школах інклюзивного освітнього середовища, а саме (лист МОН «Про доступність дітей з особливими потребами до опорних навчальних закладів» від 09.06.2016 № 1/9-293):
• доступності будівель, споруд і приміщень опорних шкіл для дітей з особливими освітніми потребами;
• наявності навчально-дидактичного забезпечення, сучасного корекційно-реабілітаційного обладнання з урахуванням потреб учнів;
• уведенню в штатний розпис ЗНЗ корекційних педагогів відповідної спеціалізації;
• забезпеченню пристосованими автобусами для підвезення учнів із фізичними обмеженнями.

КЕРІВНИК НАВЧАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ

-         Вивчає освітні запити дітей, батьків, аналізує матеріально-технічну та методичну бази, фаховий рівень педагогів, відповідність приміщень ЗНЗ санітарно-гігієнічним вимогам і ухвалює рішення про утворення класів з інклюзивним навчанням (п. 4 Порядку, п. 12 Положення про загальноосвітній навчальний заклад, затвердженого постановою КМУ від 27.08.2010 № 778далі — Положення).

-         Погоджує з відповідним органом управлінняосвітоюрішення про відкриття класів з інклюзивним навчанням (п. 4 Порядкуп. 12 Положення).

-         Готує клопотання до власника (відповідного органу управління освітою) про виділення коштів для забезпечення безперешкодного доступу дітей з особливими освітніми потребами до будівлі та приміщень навчального закладу, створення відповідних матеріально-технічної та методичної баз (п. 5 Порядку).

-         Забезпечує підвищення кваліфікації педагогічних працівників з питань надання освітніх послуг дітям з особливими освітніми потребами у класах з інклюзивним навчанням, сприяє інноваційній діяльності (п. 5 Порядку).

-         Створює умови для (п. 3 Порядку):
• забезпечення безперешкодного доступу до будівель і приміщень навчального закладу дітей з вадами опорно-рухового апарату, зокрема тих, які пересуваються на візках, і дітей з вадами зору;
• забезпечення необхідними навчально-методичними і наочно-дидактичними посібниками та індивідуальними технічними засобами навчання;
• облаштування кабінетів учителя-дефектолога, психологічного розвантаження, логопедичного для проведення корекційно-розвивальних занять.

-         Розробляє та затверджує посадову інструкцію асистента вчителя з урахуванням потреб учня та особливостей надання йому підтримки.

Про це йдеться у листі МОН «Щодо введення посади вихователя (асистентавчителя) у загальноосвітніхнавчальних закладах з інклюзивнимнавчанням» від 28.09.2012 № 1/9-694.

-         Ознайомлює батьків із порядком зарахування до навчального закладу, його статутом, правилами внутрішнього розпорядку та іншими документами, що  регламентують організацію навчально-виховного процесу (п. 21 Положення).

-         Видає наказ про зарахування учнів до навчального закладу (п. 22 Положення). Під час зарахування враховуєвисновок психолого-медико-педагогічноїконсультації (п. 7 Порядку).

ГРУПА ПОЗАШКІЛЬНИХ ФАХІВЦІВ

ІНДИВІДУАЛЬНОГО СУПРОВОДУ ДИТИНИ З ОСОБЛИВИМИ ОСВІТНІМИ ПОТРЕБАМИ

-         Здійснює психолого-педагогічний супровід дітей з особливими освітніми потребам (п. 6 Порядку).

-         Добирає програми, підручники та посібники, рекомендовані МОН (п. 9 Порядку), Індивідуальну програму розвитку дитини з урахуванням індивідуальних особливостей навчально-пізнавальної діяльності дітей з особливими освітніми потребами (п. 10 Порядку).

-         Розробляє відповідно до висновку психолого-медико-педагогічної консультації та за згодою батьків для дітей з особливими освітніми потребами індивідуальну навчальну програму з урахуванням навчальних програм загальноосвітніх навчальних закладів, яку затверджує керівник навчального закладу (п. 13 Порядку).

Додаток
до листа Міністерства освіти і науки України
від 31 серпня 2020 р. № 1/9-495

Інструктивно-методичні рекомендації щодо організації навчання осіб з особливими освітніми потребами у закладах загальної середньої освіти у 2020/2021 навчальному році

Освітній процес у 2020/2021 навчальному році має бути організований з урахуванням епідемічної ситуації в регіоні або окремих адміністративно-територіальних одиницях, актів Кабінету Міністрів України про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, постанови Головного державного санітарного лікаря від 22.08.2020 № 50, рекомендацій щодо організації роботи закладів загальної середньої освіти у 2020/2021 навчальному році (лист Міністерства освіти і науки України від 05.08.2020 № 1/9-420).

Інклюзивне навчання є способом організації освітнього процесу для осіб з особливими освітніми потребами в закладі загальної середньої освіти, яке організовується за інституційною (денною або вечірньою) формою здобуття освіти та передбачає включення дитини з особливими освітніми потребами до освітнього процесу спільно з іншими учнями класу.

Інклюзивний клас - це клас у закладі загальної середньої освіти, в якому серед інших учнів навчаються одна, дві або три дитини з особливими освітніми потребами. При цьому особистісно орієнтоване спрямування освітнього процесу для таких дітей забезпечується шляхом створення для кожного учня індивідуальної програми розвитку, адаптації або модифікації навчального матеріалу асистентом вчителя, надання психолого-педагогічних та корекційно-розвиткових послуг, забезпечення учня спеціальними засобами корекції психофізичного розвитку.

Організація такого навчання з наданням психолого-педагогічних та корекційно-розвиткових послуг здійснюється відповідно до законів України «Про освіту», «Про повну загальну середню освіту» та Порядку організації інклюзивного навчання у загальноосвітніх навчальних закладах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 серпня 2011 р. № 872 (із змінами).

Згідно зі статтею 20 Закону України «Про освіту» інклюзивні або спеціальні класи утворюються в обов’язковому порядку на підставі заяви батьків дитини з особливими освітніми потребами, до якої обов’язково додається висновок інклюзивно-ресурсного центру та, за потреби, інші документи, визначені Порядком зарахування, відрахування та переведення учнів до державних та комунальних закладів освіти для здобуття повної загальної середньої освіти (наказ МОН від 16.04.2018 № 367, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 05 травня 2018 р. за № 564/32016).

Порядком організації інклюзивного навчання визначено, за якими освітніми програмами, підручниками, методичними підходами організовується навчання дітей з особливими освітніми потребами в інклюзивному класі, надані рекомендації щодо складання розкладу уроків для дітей з особливими освітніми потребами.

Індивідуальний навчальний план та індивідуальна навчальна програма розробляються відповідно до особливостей інтелектуального розвитку учня.

Безпосередня організація інклюзивного навчання у закладах загальної середньої освіти здійснюється командою психолого-педагогічного супроводу дитини з особливими освітніми потребами закладу освіти (далі – команда супроводу). Основні принципи, завдання та функції, а також порядок організації діяльності команди супроводу визначені у Примірному положенні про команду психолого-педагогічного супроводу дитини з особливими освітніми потребами в закладі загальної середньої та дошкільної освіти, затвердженому наказом МОН від 08.06.2018 № 609 (далі - Примірне положення про команду супроводу).

Асистент вчителя

Особистісно орієнтоване спрямування освітнього процесу забезпечує асистент вчителя.

Відповідно до статті 19 Закону України «Про повну загальну середню освіту» учасниками освітнього процесу в закладах освіти є: учні, педагогічні працівники, інші працівники закладу освіти, батьки учнів, асистенти дітей (у разі їх допуску відповідно до вимог частини сьомої статті 26 цього Закону).

Відповідно до Переліку посад педагогічних та науково-педагогічних працівників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 червня 2000 р. № 963, асистенти вчителів є педагогічними працівниками. На асистента вчителя поширюються норми статті 22 Закону «Про повну загальну середню освіту» щодо педагогічного працівника. Зокрема, на посаду асистента вчителя приймаються особи:

  • які мають педагогічну освіту, вищу освіту та/або професійну кваліфікацію;
  • вільно володіють державною мовою (для громадян України) або володіють державною мовою в обсязі, достатньому для спілкування (для іноземців та осіб без громадянства);
  • моральні якості та фізичний і психічний стан здоров’я яких дозволяють виконувати професійні обов’язки.

Асистенти вчителів приймаються на роботу за трудовими договорами відповідно до вимог Закону «Про повну загальну середню освіту» та законодавства про працю. У випадку, якщо асистенти вчителів державних і комунальних закладів загальної середньої освіти досягли пенсійного віку та їм виплачується пенсія за віком, вони продовжують працювати на основі трудових договорів, що укладаються строком від одного до трьох років.

Асистент вчителя зобов’язаний:

  • дотримуватися принципів дитиноцентризму та педагогіки партнерства у відносинах з учнями та їхніми батьками;
  • виконувати обов’язки, визначені установчими документами закладу освіти, трудовим договором та/або їхніми посадовими обов’язками;
  • забезпечувати єдність навчання, виховання та розвитку учнів;
  • дотримуватися у своїй педагогічній діяльності інших принципів освітньої діяльності, визначених статтею 6 Закону України «Про освіту»;
  • використовувати державну мову в освітньому процесі відповідно до вимог законодавства;
  • володіти навичками з надання домедичної допомоги дітям;
  • постійно підвищувати свою педагогічну майстерність;
  • дотримуватися принципу конфіденційності стосовно стану здоров’я та іншої особистої інформації про учасників освітнього процесу;
  • повідомляти про факти булінгу (цькування), свідком якого вони були особисто або інформацію про які отримали від інших осіб, вживати невідкладних заходів щодо його припинення;
  • забезпечувати особистісно орієнтоване спрямування освітнього процесу для учня з особливими освітніми потребами;
  • допомагати у навчанні не лише дитині з особливими освітніми потребами, а усім іншим учням класу;
  • брати участь у розбудові інклюзивного освітнього середовища разом з іншими педагогічними працівниками закладу освіти;
  • забезпечувати партнерство з вчителем та іншими учасниками освітнього процесу з метою виконання освітньої програми для досягнення усіма учнями класу результатів навчання, формування відповідних компетентностей, їхнього особистісного та соціального розвитку.

В умовах використання технологій дистанційного навчання асистент вчителя:

  • організовує спільно з учителем/ями освітній процес з використанням технологій дистанційного навчання;
  • забезпечує комунікацію закладу освіти та батьків (інших законних представників дитини) з метою організації навчання учнів з особливими освітніми потребами;
  • координує дистанційне навчання з батьками (іншими законними представниками) дитини, у тому числі завчасно попереджає про зміни розкладу, необхідні навчально-дидактичні матеріали тощо;
  • здійснює підготовку матеріалів для дистанційного навчання для учнів з особливими освітніми потребами, у тому числі консультує батьків щодо їх використання;
  • забезпечує підготовку індивідуальних завдань та адаптацію їх до використання в умовах дистанційного навчання;
  • забезпечує індивідуалізацію технологій дистанційного навчання з урахуванням особливих освітніх потреб, у тому числі обирає відповідні інструменти, консультує батьків щодо технічних особливостей їх використання з учнями з особливими освітніми потребами;
  • асистує вчителю під час проведення дистанційних занять, до прикладу: допомагає вчителю під час поділу учнів на пари і групи в ZOOM-конференціях, може приєднуватись до будь-якої пари/групи в будь-який момент, допомагати та виправляти помилки, слідкувати за підняттям рук учнів;
  • надає учню та його батькам (іншим законним представникам) рекомендації щодо дотримання норм при користуванні комп’ютерною технікою.

Перелік посадових обов’язків асистента вчителя визначається посадовою інструкцією, яка затверджується керівником закладу освіти відповідно до вимог законодавства.

Провідну роль в організації освітнього процесу під час уроку відіграє вчитель. Асистент учителя перебуває в партнерстві з усіма педагогічними працівниками та забезпечує єдність вимог до виконання освітньої програми та забезпечення реалізації індивідуальної програми розвитку учня з особливими освітніми потребами. Його робота може будуватися на принципі Co-teaching («Спільне викладання»), при якому формується розподіл обов'язків між педагогами, що працюють в класі, зі спільним плануванням та організацією роботи, яка не виключає з процесу ні вчителя, ні асистента вчителя, надаючи можливість використовувати сильні сторони один одного. У випадку роботи в класі вчителя та асистента вчителя Co-teaching будується за моделлю «один вчитель, одна підтримка» (One Teach, One Support), де один педагог здійснює навчання, а інший надає підтримку в освітньому процесі учням, що її потребують. Але при цьому асистент вчителя не веде самостійно урок, не дає самостійно завдань під час уроку чи домашніх завдань, не здійснює оцінювання учнів, не звільняє учнів від уроків, у тому числі не складає розклад відвідування уроків учнем з особливими освітніми потребами, не обирає самостійно навчальний матеріал та методики викладання без узгодження з вчителями, які працюють у цьому класі.

Асистент вчителя є учасником шкільної команди психолого-педагогічного супроводу та виконує функції відповідно до Примірного положення про команду супроводу, у тому числі бере участь в розробці індивідуальної програми розвитку. Проте, асистент вчителя не здійснює самостійної розробки індивідуальної програми розвитку та індивідуального навчального плану.

Асистент учителя здійснює такі функції:

організаційну:

  • допомагає в організації освітнього процесу в класі з інклюзивним навчанням;
  • надає допомогу учням з особливими освітніми потребами в організації робочого місця;
  • організовує спільно з іншими педагогічними працівниками інклюзивне освітнє середовище в класі;
  • проводить спостереження за дитиною під час освітнього процесу та фіксує результати спостереження у щоденнику спостережень;
  • допомагає концентрувати увагу, сприяє формуванню саморегуляції та самоконтролю учня з особливими освітніми потребами;
  • співпрацює з фахівцями, які безпосередньо працюють з дитиною з особливими освітніми потребами та бере участь у розробленні індивідуальної програми розвитку;
  • забезпечує разом з іншими працівниками здорові та безпечні умови навчання, виховання та праці;
  • забезпечує залучення учнів з особливими освітніми потребами до заходів закладу освіти, у тому числі позакласних;
  • веде документацію;

навчально-розвиткову та виховну:

  • працює в партнерстві з учителем з метою виконання освітньої програми для досягнення учнями класу результатів навчання, формування компететностей;
  • забезпечує спільно з учителем єдність навчання, виховання і розвитку учнів;
  • співпрацюючи з учителем класу, надає освітні послуги, спрямовані на задоволення освітніх потреб учнів;
  • забезпечує розробку індивідуальних завдань і роздаткових матеріалів для учнів із особливими освітніми потребами;
  • адаптує чи модифікує (за потреби) матеріали для уроку відповідно до індивідуальної програми розвитку;
  • сприяє соціалізації учнів з особливими освітніми потребами та включенню їх до учнівського колективу;
  • сприяє розвитку дітей з особливими освітніми потребами, поліпшенню їхнього психоемоційного стану;
  • стимулює розвиток соціальної активності дітей, сприяє виявленню та розкриттю їхніх здібностей, талантів, обдарувань шляхом їх участі в науковій, технічній, художній творчості;
  • створює навчально-виховні ситуації, обстановку оптимізму та впевненості у своїх силах і майбутньому;

діагностичну:

  • разом із групою фахівців, які розробляють індивідуальну програму розвитку, вивчає особливості діяльності та розвитку учнів з особливими освітніми потребами;
  • визначає сильні та слабкі сторони, потенційні можливості та бар'єри навчання;
  • оцінює виконання індивідуальної програми розвитку, вивчає та аналізує динаміку розвитку учня, у тому числі слідкує за його успіхом за певний період часу, порівнює стан сформованості окремих функцій дитини в динаміці;
  • створює індивідуальне портфоліо учня.

прогностичну:

  • на основі вивчення актуального та потенційного розвитку дитини бере участь у розробленні індивідуальної програми розвитку;
  • здійснює прогноз відповідно до стану сформованості функцій дитини та її компетенцій порівняно із фіксованими прогнозами в індивідуальній програмі розвитку, у тому числі з поставленням "SMART-цілей", що передбачають: функціональність цілей (значимість для учня та доступність для досягнення в закладі освіти), відповідність теперішньому рівню розвитку, сформульованість так, щоб можна було побачити, як учень опановує матеріал, вимірюваність та чіткі критерії, за допомогою яких можна визначити, чи досягнув учень цілі, з дотриманням правильності формулювання;

консультативно-комунікативна:

  • постійно спілкується з батьками, надаючи їм необхідну консультативну допомогу щодо освітнього процесу, виконання індивідуальної програми розвитку, підготовки необхідних матеріалів;
  • здійснює двосторонню комунікацію з батьками (іншими законними представниками дитини) щодо успіхів учня з особливими освітніми потребами, вдалих прийомів та особливостей організації освітнього процесу (при яких умовах краще концентрує увагу, необхідність водити рукою дитини при письмі, контролювати виконання завдання тощо);
  • за дорученням керівника закладу здійснює комунікацію з фахівцями інклюзивно-ресурсного центру щодо психолого-педагогічного супроводу дитини з особливими освітніми потребами, консультування з фахівцями інклюзивно-ресурсного центру щодо особливостей організації освітнього процесу.

Асистент вчителя в межах свого педагогічного навантаження не надає (не проводить) корекційно-розвиткові та психолого-педагогічні послуги (заняття), не надає консультацій та завдань замість вчителя-логопеда, практичного психолога чи інших фахівців. Асистент учителя не розробляє самостійно індивідуальну програму розвитку, не здійснює направлення батьків (інших законних представників) до вузьких спеціалістів, не змінює самостійно освітню траєкторію учня.

Якщо асистент вчителя помічає, у тому числі під час дистанційного навчання, психотравмуючі сімейні ситуації, нервозність батьків, систематичне невиконання з дітьми завдань, надмірну вимогливість до дитини або надмірну опіку тощо, він повинен повідомити про це вчителя, практичного психолога та керівника закладу освіти.

Асистент вчителя складає річний план своєї роботи. Річний план затверджується керівником закладу освіти та має корелюватися з освітньою програмою та навчальними програмами, планами роботи педагогічних працівників, з якими в партнерстві працює асистент вчителя.

Асистент вчителя підвищує свою кваліфікацію та проходить атестацію у порядку визначеному Типовим положенням про атестацію педагогічних працівників, затвердженим наказом Міністерства освіти і науки України від 06.10.2010 № 930, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 14 грудня 2010 р. за № 1255/18550.

Посада асистента вчителя не передбачає присвоєння кваліфікаційних категорій. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2002 р. № 1298 (із змінами), наказу Міністерства освіти і науки України від 26.09.2005 № 557 асистенту вчителя закладу загальної середньої освіти встановлюються 10-12 тарифні розряди.

При встановленні тарифного розряду враховуються освітній рівень працівника, професійна компетентність, педагогічний досвід, результативність та якість роботи, інші дані, які характеризують його професійну діяльність.

Відповідно до частини третьої статті 24 Закону України «Про повну загальну середню освіту» за роботу в інклюзивних класах (групах) встановлюється доплата у співвідношенні до тарифної ставки 20 відсотків.

Зазначена доплата встановлюється педагогічним працівникам тільки за години безпосередньої роботи в інклюзивних класах (групах). Оскільки посада асистента вчителя вводиться для роботи в інклюзивному класі зазначена доплата встановлюється на все педагогічне навантаження асистента вчителя.

Відповідно до статті 24 Закону України «Про повну загальну середню освіту» педагогічне навантаження асистента вчителя у закладі загальної середньої освіти становить 25 годин на тиждень. Згідно з Типовими штатними нормативами закладів загальної середньої освіти, затвердженими наказом МОН від 06.12.2010 № 1205, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 22 грудня 2010 р. за № 1308/18603, посада асистента вчителя вводиться з розрахунку одна ставка на один інклюзивний клас.

Враховуючи зазначене та тижневе навчальне навантаження учнів з особливими освітніми потребами, рекомендуємо керівникам закладів освіти:

  • визначити, які освітні галузі викликають в учня найбільші складнощі у виконання освітньої програми та забезпечити присутність асистента вчителя на уроках з цих галузей;
  • забезпечити обов’язкову присутність асистента вчителя на уроках з мовнолітературної та математичної освітніх галузей, а для дітей зі сліпотою та порушеннями опорно-рухового апарату - освітньої галузі фізична культура;
  • скласти розклад уроків та розклад педагогічного навантаження асистента вчителя з урахуванням присутності асистента вчителя на уроках, які найбільше потребують його участі в освітньому процесі.

Учні з особливими освітніми потребами не мають залишатися в ресурсній кімнаті чи інших навчальних приміщеннях закладів освіти без нагляду педагогічних працівників. Тому під час освітнього процесу, у випадку потреби, асистент вчителя здійснює супровід дитини до ресурсної кімнати.

Асистент вчителя не здійснює фізичний супровід здобувача освіти та не забезпечує його соціально-побутові потреби, у тому числі не зобов’язаний надавати допомогу в одяганні/роздяганні, відвідуванні туалету, харчуванні.

Відповідно до законодавства в освітньому процесі соціальні потреби учнів з особливими освітніми потребами забезпечуються асистентом учня - соціальним робітником, одним із батьків учня або уповноваженою ними особою.

Асистент учня

Згідно з Законом України «Про повну загальну середню освіту», асистенти учня (дитини) є учасниками освітнього процесу. Їх діяльність регламентується частиною 7 статті 26 зазначеного Закону.

Звертаємо увагу, що асистент учня не є педагогічним працівником та не призначається на посаду керівником закладу освіти, а лише може бути допущений ним до освітнього процесу відповідно до діючого законодавства.

Асистентом учня може бути один із батьків (інший законний представник) дитини або уповноважена ними особи. У такому випадку батьки (інші законні представники) дитини мають звернутися до керівника закладу освіти із заявою про допуск до освітнього процесу.

Також асистентом учня може бути соціальний робітник, що надає соціальну послугу супроводу під час інклюзивного навчання. Відповідно до частини шостої статті 16 Закону України «Про соціальні послуги» така соціальна послуга є однією з базових соціальних послуг, надання якої регламентується цим Законом та державним стандартом соціальної послуги.

Асистент учня зобов'язаний пройти медичний огляд перед допуском до освітнього процесу в закладі загальної середньої освіти. Також перед допуском до освітнього процесу керівник закладу повинен поінформувати асистента учня про:

  • дотримання правил охорони праці, безпеки життєдіяльності, пожежної безпеки тощо;
  • дотримання правил внутрішнього розпорядку закладу освіти;
  • дотримання принципу конфіденційності стосовно стану здоров’я та іншої особистої інформації про учасників освітнього процесу;
  • дотримання поваги до гідності, прав, свобод і законних інтересів усіх учасників освітнього процесу;
  • недопущення будь-яких форм фізичного та психологічного насильства, приниження честі та гідності, дискримінації за будь-якою ознакою;
  • заборону пропаганди та агітації, що завдає шкоди здоров’ю здобувачів освіти;
  • заборону вживання на території закладів освіти алкогольних напоїв, наркотичних засобів, тютюнових виробів, інших шкідливих речовин.

Асистент учня не здійснює:

  • втручання в освітній процес;
  • виконання освітньої програми для досягнення учнями результатів навчання;
  • надання освітніх послуг в закладі освіти;
  • надання рекомендацій педагогічним працівникам щодо організації освітнього процесу;
  • розробку індивідуальних завдань і матеріалів для учнів із особливими освітніми потребами;
  • виконання інших функцій педагогічних працівників.

Асистент учня забезпечує соціально-побутові потреби учня з особливими освітніми потребами, для чого може бути присутній (за згодою керівника закладу освіти) під час уроків та позакласної роботи, інших заходів закладу освіти, допомагати у пересуванні, відвідуванні туалету, переодяганні, харчуванні та задоволенні інших соціальних та фізичних потреб здобувача

освіти.

Асистент учня (дитини) відповідно до Примірного положення про команду супроводу залучається до складу команди супроводу дитини та має сприяти досягненню визначених командою супроводу цілей розвитку у питаннях соціальної адаптації, комунікації та соціально-побутової орієнтації.

Звертаємо увагу, що асистент вчителя та асистент учня (дитини) виконують різні функції та мають різні обов’язки.

Просимо інформувати учасників освітнього процесу, у тому числі батьків (інших законних представників) дитини про функції асистента вчителя та асистента учня, можливості отримання послуги супроводу під час інклюзивного навчання в установах соціального захисту населення.

Психолого-педагогічний супровід здобувачів дошкільної та загальної середньої освіти під час інклюзивного навчання здійснюють також фахівці інклюзивно-ресурсних центрів (далі - ІРЦ).

Основними функціями ІРЦ є проведення комплексної психологопедагогічної оцінки розвитку дитини, консультування батьків та педагогічних працівників щодо організації навчання та виховання дітей з особливими освітніми потребами. Корекційно-розвиткові послуги надаються фахівцями ІРЦ дітям з особливими освітніми потребами, які навчаються у закладах дошкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної) освіти та інших закладах освіти, які забезпечують здобуття загальної середньої освіти (не відвідують заклади освіти) лише в разі неможливості отримання таких послуг за місцем навчання.

Фахівці ІРЦ, які не мають сертифікату користувачів методик, можуть проводити тестування дітей з особливими освітніми потребами за допомогою зазначених методик за умови, що результати тестувань будуть передані для верифікації сертифікованому фахівцю чи/або регіональному тренеру для надання їм офіційного статусу та використання для формування висновку про комплексну психолого-педагогічну оцінку розвитку дитини.

Починаючи з 1 червня 2020 року роботу ІРЦ було відновлено в зв’язку з послабленням протиепідемічних заходів відповідно до постанови КМУ від 20.05.2020 № 392. За умови сприятливої епідеміологічної ситуації (встановлення «зеленого», «жовтого» та «помаранчевого» рівнів епідемічної небезпеки у конкретному регіоні) ІРЦ продовжують надавати послуги у звичайному режимі, дотримуючись при цьому протиепідеміологічних заходів, зокрема:

  • провітрювання приміщення;
  • проведення температурного скринінгу усіх працівників ІРЦ, не допущення до роботи тих працівників, у яких виявлено температуру тіла 37,2°С і вище або ознаки респіраторних захворювань;
  • уникнення близького контакту фахівців ІРЦ та дитини, за потреби - батьки дитини можуть допомагати в організації обстеження (виконуючи вказівки фахівців інклюзивно-ресурсного центру, подавати необхідні для оцінки матеріали дитині для уникнення близького контакту фахівців та обстежуваного);
  • облаштування місця для обробки рук;
  • обмеження одночасного руху відвідувачів коридорами та використання туалетних кімнат для уникнення натовпу;
  • користування медичними масками та захисними екранами, у разі потреби одноразовими рукавичками;
  • після проведення комплексної оцінки всі матеріали, які використовувалися, поверхня столу та інші поверхні обробляти дезрозчином, приміщення провітрювати.

Водночас, просимо посилити інформування батьків про можливість дистанційного подання документів через автоматизовану систему роботи ІРЦ на порталі http://ircenter.gov.ua/.

Наголошуємо, що висновок про комплексну психолого-педагогічну оцінку розвитку дитини має рекомендаційний характер і не є підставою для скерування органом управління освітою дитини з особливими освітніми потребами до певного закладу освіти (закладу загальної середньої освіти, спеціальної школи чи навчально-реабілітаційного центру). Відповідно до статті 55 Закону України «Про освіту» батьки дитини мають право обирати заклад освіти, освітню програму, вид і форму здобуття дітьми освіти відповідного рівня.

Висновок інклюзивно-ресурсного центру не має строку дії, якщо у ньому не зазначено дату проведення повторної оцінки розвитку дитини з особливими освітніми потребами.

Методичні рекомендації щодо організації психолого-педагогічного консиліуму для проведення повторної комплексної психолого-педагогічної оцінки розвитку дитини Міністерством освіти і науки України надіслано регіональним органам управління освітою листом від 16.06.2020 № 1/9-328.

Надання психолого-педагогічних та корекційно-розвиткових послуг здійснюється шляхом проведення індивідуальних і групових занять, які можуть надаватися як штатними працівниками закладу, так і залученими фахівцями, зокрема: працівниками ІРЦ, спеціальних шкіл, навчально-реабілітаційних центрів, логопедичних пунктів та інші на підставі цивільно-правових договорів.

При цьому оплата праці залучених на підставі цивільно-правових договорів фахівців (зокрема й залучених штатних працівників) здійснюється за рахунок коштів субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на надання державної підтримки особам з особливими освітніми потребами відповідно до пункту 6 Порядку та умов надання цієї субвенції, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 14 лютого 2017 року № 88 (із змінами).

Постановою Кабінету Міністрів України від 26.02.2020 № 152 «Деякі питання використання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на надання державної підтримки особам з особливими освітніми потребами у 2020 році» затверджений розподіл зазначеної субвенції між місцевими бюджетами та визначені особливості використання коштів субвенції у 2020 році на підтримку осіб з особливими освітніми потребами, а саме: на оплату за проведення корекційно-розвиткових занять і придбання спеціальних засобів корекції, зокрема для учнів інклюзивних класів (груп) закладів загальної середньої освіти.

Оплата праці вчителів-дефектологів, які є штатними працівниками закладу освіти та проводять корекційно-розвиткові заняття, здійснюється за тарифікацією за рахунок коштів освітньої субвенції (як видатки на оплату праці педагогічних працівників закладів загальної середньої освіти) відповідно до Інструкції про порядок обчислення заробітної плати працівників освіти, затвердженої наказом Міністерства освіти України від 15.04.1993 № 102 (зі змінами) (далі - Інструкція). Слід зазначити, що дана Інструкція застосовується в частині, що не суперечить умовам оплати праці, визначеним у наказі Міністерства освіти і науки України від 26.09.2005 № 557 «Про впорядкування умов оплати праці та затвердження схем тарифних розрядів працівників навчальних закладів, установ освіти та наукових установ», який розроблений відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2002 № 1298 «Про оплату праці працівників на основі Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери».

Відновлення корекційно-розвиткової роботи у 2020/2021 навчальному році має розпочатися з аналізу динаміки розвитку дитини, вивчення сильних сторін та позитивних змін, що є основою розроблення плану корекційно-розвиткової роботи як складової індивідуальної програми розвитку учня з особливими освітніми потребами.

У разі встановлення рішенням Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій «червоного» рівня епідемічної небезпеки надання психолого-педагогічних та корекційно-розвиткових послуг дітям з особливими освітніми потребами може здійснюватися шляхом використання дистанційних технологій. Поряд з цим, під час проведення таких занять слід враховувати індивідуальні потреби та потенційні можливості дитини з особливими освітніми потребами.

Проведення таких занять здійснюється за погодженням з одним із батьків згідно з індивідуальною програмою розвитку з урахуванням індивідуальних потреб і можливостей дитини з особливими освітніми потребами та за наказом керівника закладу.

Графік проведення корекційно-розвиткових занять із використанням технологій дистанційного навчання затверджується керівником закладу освіти.

Основною метою таких занять є збереження досягнутих раніше результатів корекційно-розвиткової роботи, тому доречно розробити завдання на підтримання, збереження, закріплення набутих умінь, навичок та завдання розвиваючого характеру, а також надати рекомендації батькам, щодо підтримки дитини та надання допомоги у виконанні цих завдань.

Оплата за проведені дистанційно на умовах цивільно-правових договорів корекційно-розвиткові заняття здійснюється у разі наявності підписаного акту виконаних робіт. Факт надання психолого-педагогічних та корекційно-розвиткових послуг шляхом використання дистанційних технологій в умовах карантину можуть підтвердити батьки дитини з особливими освітніми потребами.

Якщо дитина з особливими освітніми потребами з певних причин переходить з інституційної на індивідуальну форму здобуття освіти, клас, до складу якого входить така дитина, не вважається інклюзивним.

Індивідуальна форма здобуття освіти (педагогічний патронаж) організовується, зокрема, для осіб з особливими освітніми потребами, які, відповідно до висновку лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я, за станом здоров’я не можуть здобувати освіту за денною формою.

Порядок організації здобуття загальної середньої освіти за індивідуальною формою регламентується Положенням про індивідуальну форму здобуття загальної середньої освіти, затвердженим наказом Міністерства освіти і науки України від 12 січня 2016 року № 8 (у редакції наказу Міністерства освіти і науки України від 10 липня 2019 року № 955), зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 02 серпня 2019 р. за № 852/33823 (далі - Положення).

Відповідно до пункту 7 розділу І Положення керівник закладу освіти, в якому організовано індивідуальну форму здобуття освіти, забезпечує реалізацію індивідуальної освітньої траєкторії здобувачів освіти шляхом розроблення індивідуальних навчальних планів та індивідуальних програм розвитку (для осіб з особливими освітніми потребами).

Організацію педагогічного патронажу здійснюють педагогічні працівники закладу освіти із залученням (за потреби) фахівців інклюзивно-ресурсного центру, інших фахівців, які відповідно до законодавства можуть проводити (надавати) додаткові психолого-педагогічні і корекційно-розвиткові заняття (послуги) з особами з особливими освітніми потребами.

Персональний склад педагогічних працівників, які здійснюють навчання за формою педагогічного патронажу, в тому числі проводять корекційно-розвиткові заняття, кількість навчальних годин для її організації затверджуються наказом керівника закладу освіти відповідно до кількості навчальних предметів інваріантної складової або базових, вибірково-обов'язкових предметів відповідно до навчального плану освітньої програми, обраної для засвоєння здобувачем освіти, за умови виконання вимог державних стандартів повної загальної середньої освіти (пункт 3 розділу V Положення).

Кількість навчальних годин для дитини з особливими освітніми потребами, яка здобуває освіту за індивідуальною формою, більша, ніж передбачено для дітей, які не мають особливих освітніх потреб, оскільки години тижневого навантаження, визначені у пункті 3 розділу V Положення, включають години корекційно-розвиткових занять.

Наголошуємо, що оплата праці штатних педагогічних працівників закладів освіти за проведення занять (у тому числі і корекційно-розвиткових занять, прописаних у індивідуальній програмі розвитку) з дитиною, яка здобуває освіту за індивідуальною формою здійснюється за рахунок коштів освітньої субвенції (постанова Кабінету Міністрів України від 14 січня 2015 р. № 6 «Деякі питання надання освітньої субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам»).

Постановою Кабінету Міністрів України від 23 квітня 2003 року № 585 «Про встановлення тривалості здобуття освіти у закладах загальної середньої освіти для дітей з особливими освітніми потребами» (із змінами) встановлено, що для дітей з особливими освітніми потребами, які навчаються в інклюзивних класах закладів загальної середньої освіти, тривалість здобуття початкової та базової середньої освіти може бути подовжена на один рік на кожному з рівнів освіти з доповненням освітньої програми корекційно-розвитковим складником та відповідно до індивідуальної освітньої траєкторії. Рішення про подовження тривалості здобуття освіти затверджується наказом керівника закладу освіти, що видається на підставі рішення команди психолого-педагогічного супроводу дитини з особливими освітніми потребами, погодженого з батьками або іншими законними представниками дитини.

 


1
2